Вівторок, 19.09.2017, 14:30
Вітаю Вас Гість | RSS| PDA

Літературна творча спілка "ЕЛІТЕР"

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
видавництво книг у хмельницькому, як видати власну книгу в Україні, як видати книгу, як видати книжку, скільки коштує видати книгу, видати свою книгу, видати збірку віршів, поліграфічні послуги у Хмельницькому, популяризація книг, видати книгу в Україні, opublikować książkę na Ukrainie, найдешевше видати книгу, найякісніше видати книгу, купити книгу, издательство книг в хмельницком, как издать собственную книгу в Украине, как издать книгу, как издать книгу, сколько стоит издать книгу, издать свою книгу, издать сборник стихов, полиграфические услуги в Хмельницком, популяризация книг, издать книгу в Украине, дешевле издать книгу, качественно издать книгу, купить книгу, издание книг

ПРОЕКТИ І КОНКУРСИ

Головна » 2011 » Серпень » 10 » ДМИТРО ЮНАК
22:05
ДМИТРО ЮНАК
Дмитро Юнак 
(Олексій Усенко)
м. Суми
КВІТУЙ І СЛАВСЯ, УКРАЇНО!
Моя ти славна Україно,
Мого дитинства рідний край!
Люблю безкраї твої ниви,
Що родять щедрий коровай,

Широкі степові простори,
Берізок ніжних тихий гай,
Джерела чисті і прозорі
І твій чарівний небокрай.

Люблю я небо твоє синє,
Сріблясто-білії хмарки,
Де пісня перепела лине,
Де, як вогнем, горять зірки.

Люблю орлиний в небо зліт,
Зорі вечірній я радію,
Чекаю квітів первоцвіт
І про конвалію я мрію.

Чарує пісня трударів,
Дотепний гумор і веселий сміх,
Краса і велич колосків, 
Яку створили руки їх.

Нелегко хліб до рук дається:
Тверді, мов камінь, мозолі,
Струмками піт у спеку ллється – 
Та від зорі і до зорі!

Але люблю я працю в полі,
Люблю ходити босоніж,
Стрічати вранішнії зорі,
Вести на луках сінокіс,

Відчути в річці прохолоду.
Дивлюсь на хвилі – сонце грає,
Купає в сріблі свою вроду,
Зорю вечірню виглядає.

Зірками світить небокрай, 
Радіє пісні солов’їній.
Люблю тебе, дитинства край,
Квітуй і слався, Україно!
ЗАСНУВАННЯ МІСТА СУМИ
Ювілею міста присвячую:
Гуде вітер в Дикім полі,
На вежі вогонь горить,
Ржуть татарські дикі коні – 
Це орда на Русь біжить.

…Закінчився бій, бо стемніло,
Димить ще багаття на вежі.
Сказав отаман посивілий:
- Не згасять чужинці пожежі.

Ми все, що змогли, тут зробили,
Багато синів полягло.
Бусурманами поле покрили
І знак подали про це зло.

Вставайте, орли, відлітаєм – 
Ще ж місяць тримається хмар.
Та інших земель пошукаєм,
Не пустим туди яничар.

…Чвалають натомлені коні,
Шумить потривожений ліс:
Вони утекли від недолі
Під захист поліських беріз.

Сонце встає над лугами,
В околицях – ліс віковий.
На гору зійшов з козаками
І ніби закляк кошовий:

Три річечки хмари купають,
Вишневі садочки, хати
Немов отамана прохають:
- Фортецею нас захисти!

…Стільки праці й негоди зазнали
Мужні ті козаки-землекопи,
Доки річки докупи з’єднали
Знаменитим для нас Перекопом.

На горі ще й фортеця з’явилась,
Від орди захистила наш край.
Матір Божа – і та б поклонилась,
Хто в борні збудував нам цей рай.

Не забудь, місто Суми, дарунок,
Пам’ятай же про знатних людей,
Що відкрили свій перший рахунок
На сьогоднішній наш ювілей.
РАНОК У МІСТІ
Прийдешній день ховає ніч,
А води Псла в Дніпро спливають,
Немов зливають прах сторіч,
Перлини вічності шукають.

Їх хвилі ще й хмарки купають,
Блакить небес в собі несуть,
Промінням сонечка засяють
І знов біжать в далеку путь.

Квітує сад над берегами,
Схиляє парк зелені віти.
Шумить над кленами й дубами
Весняно-теплий ніжний вітер.

Проміння сонця й над церквами…
Святковий срібний передзвін
Несеться містом і полями,
Кличе весняний перший грім.

А місто вже давно не спить,
Спішать на працю перехожі.
І в цю  весняну ранню мить 
Вони на бджілок дуже схожі.

Їм вслід вклоняються каштани,
Свічками-квітами вітають:
- Добра і слави вам, сумчани! - 
І золотавим сонцем сяють.  
РІДНИЙ ПСЕЛ
Мені здається, що сумська земля
Весною Псел народжує бурхливий.
Ще сніг лежить, і білі сплять поля,
А він виходить з берегів, примхливий.

Заходить в сутінках з-під Хомене,
Немов би злодій із-за рогу,
Останню стежку тихцем перетне,
Зламає повінню дорогу.

Змете місточки рибаків,
На бродах – давні переходи.
За кілька цих шалених днів
Наробить людям шкоди!

А після пустощів манірно,
Не розплескати щоб добро,
Несе він плавно і покірно
Сумську блакить в старий Дніпро.             
МОЯ УКРАЇНСЬКАЯ МОВО
Моя українськая мово – 
Ти широка і вільна, мов степ.
Моє українськеє слово – 
Маєш гідність, красу і дотеп.

Ти - в посланні турецькому хану,
Ти – яскравий вінок Кобзаря,
Ніжна пісня весняного лану
І віршів Українки зоря.

Ти – і заклик до всього народу
Розірвати кайдани катів,
Ти – історія нашого роду,
Наша велич і жарти, і гнів.

Ти звучиш, мов струмочок весною,
Коли треба – звучиш, як набат.
Ти позвала Вітчизну до бою,
І з тобою на смерть йшов солдат.

Чому ж зараз звучиш якось мляво,
Зневажають тебе повселюдь,
Забувають козацькую славу,
А подекуди, навіть, клянуть? 

Хай минає мана лихих років!
Я давно уже бачу ту мить:
Серед вільних і гідних народів
Моя мова, як рівна звучить!
ЖУРАВЕЛЬ З ПЕРЕБИТИМ КРИЛОМ
Наливається золотом ліс,
Дозрівають кетяги калини,
Плаче дощ, мов краплинами сліз,
Лине з неба «курли» журавлине.

Це вже осінь приходить до нас,
І птахи відлітають у вирій.
Роблять коло над плесом ще раз,
Батьківщині вклоняються милій.

Крізь імлу й дощові перетини,
Наче смуток осіннього дня,
Розтривоженим плачем дитини
Рветься вслід їм журба журавля.

Між осінніх холодних пустель
Кличе зграю, мов матінку діти,
З перебитим крилом журавель,
Бо не може у небо злетіти.

Розгубилася зграя на мить,
Вчувши пісню душевного болю.
Зрозумівши, що він не злетить,
Залишила загублену долю.

Відлетіли у вир журавлі,
На чужині їм світить вже ранок.
А на рідній холодній землі
Зустрічатиме зиму «підранок».

Осінь снігом та холодом віє,
Все живе поглинула пітьма.
Чи на рідній землі хто зігріє
З перебитим крилом журавля?
БЕРІЗКИ
Стоять берізки край села,
Хтось посадив їх ненароком,
Щоб довго пам’ять ще жила,
П’янила ніжністю і соком.

Їх тінь прохожих щоб манила,
Давала в спеку прохолоду,
Від вітру й сонечка закрила
І захистила у негоду.

Стоять берізки білокорі,
Про щось шепочуться гілки,
А в їх легенькій ніжній кроні
Чарують піснею пташки.

Люблю беріз дівочу вроду,
Хвилює серце їх гайок:
Немов душа мого народу,
Моєї юності росток.

У гай приводить мене мрія,
Або – коли душа болить,
Коли покинула надія – 
В житті буває така мить.

Шумить стривожений гайок,
Слова шепочете, наче мама:
- Прийми спокійно все, синок,
Лиш мить життя ця чорна гама.

Змете вітрами чорну мить,
Ти бережи свою надію!
І знов берізками шумить,
Та все збувається, що мрію!

Стоять берізки біля нив,
В промінні сонця сріблом грають.
Уклін тобі, хто посадив,
Хай вічна буде тобі пам’ять!
БУДЬ ЩАСЛИВА, МОЯ УКРАЇНО!
Ось і сонце за обрій сідає,
Палахтіє лугами зоря.
А весняні сутінки вже крає
Зачарований спів солов’я.

Лине пісня з весняних полів – 
Трударі повертаються з поля.
В ній – і гумор, і велич, і гнів – 
Перемінна селянськая доля.

Будь щаслива, моя Україно,
Працьовитий козацький мій рід.
Де цінує народ свій країна – 
Є і пісня, і гумор, і хліб!
ПЕРЕПІЛКА
Злітає сокіл в небо синє,
Де пісня перепела лине.
Шумить, хвилюється пшениця:
- Ти ж не згуби перепелицю.

Вона чудово так співає!
І кожний день благословляє
На добрі, праведні діла,
Без неї згаснуть і поля,

Без її співу в чистім полі
Розгубим праведність і долі:
Немов би щось і зеленіє,
Але зросте воно без мрії.

Без пісні буде щось не так,
Ти не губи її, хижак.
Вона ж для нас – палка надія,
Без неї й небо захиріє. 

- На те, пшенице, я хижак,
Що не зроблю - все буде так!
Не буде в небі перепілки?
Лиш жив би я та мої дітки!

Ось такі є всі шуліки!
Може, й небо їм навіки?
Якщо так – всьому кінець,
Зникне навіть горобець!
ПОБАЖАННЯ
Ой, Боже, мій Боже, мій Боженько милий,
Зроби по весні мені радість:
Щоб золотом знов колосилися ниви
Та в них загубилася старість.

Дзвеніла, як юність, з-під хмар перепілка,
І коник в траві стрекотав.
Щоб кожная квіточка звабила бджілку,
А мед той і я куштував.

Та дзвоники сині до сонця тягнулись,
На луках ромашки цвіли.
Щоб все, що недобре на серці, забулось,
І ми здоровенькі були!
Категорія: СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ | Переглядів: 733 | Додав: tigres | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Серпень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів