Понеділок, 20.11.2017, 10:30
Вітаю Вас Гість | RSS| PDA

Літературна творча спілка "ЕЛІТЕР"

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
видавництво книг у хмельницькому, як видати власну книгу в Україні, як видати книгу, як видати книжку, скільки коштує видати книгу, видати свою книгу, видати збірку віршів, поліграфічні послуги у Хмельницькому, популяризація книг, видати книгу в Україні, opublikować książkę na Ukrainie, найдешевше видати книгу, найякісніше видати книгу, купити книгу, издательство книг в хмельницком, как издать собственную книгу в Украине, как издать книгу, как издать книгу, сколько стоит издать книгу, издать свою книгу, издать сборник стихов, полиграфические услуги в Хмельницком, популяризация книг, издать книгу в Украине, дешевле издать книгу, качественно издать книгу, купить книгу, издание книг

ПРОЕКТИ І КОНКУРСИ

Головна » 2011 » Серпень » 11 » ЯНА СЕРЕДА
23:03
ЯНА СЕРЕДА
ЯНА СЕРЕДА
м.Київ
ВМЕРТИ І ВОСКРЕСНУТИ
Вмерти і воскреснути! В попелищі  зріти!
Простягаєш руки, – падаєш в сніги!
Вогнику далекий, де тебе узріти?
Замели дороги й друзі й вороги!

Маковим узваррячком напоїла сина,
спить синок в колисці вічним тихим сном,
Мамо, моя хвора, чи свята чи винна,
споєна отруєним Сходом і вином.

Спаленіли болем сни твої і думи,
і ґвалтують знову, й в рабство продають,
Збудять тебе ранком прикарпатські сурми,
із колін підіймуть, впасти не дадуть.

Тільки не ховай же сина у колисці,
дай йому заплакати, крок перший ступить,
Не омиєш душу у холодній річці,
краще в ній байстрят своїх жадібних втопить.

Тягнуть за подола, серденько виймають,
плідні зґвалтування – жадібні сини,
а свої в колисці голосу не мають,
ще гартують сили, зважують вони.

Не кляни, не плачся на шляху, жебрачка,
Глянь! – Заходить сонце! – ось туди і йди,
там, – крізь пил і ночі, – буде інше, краще!
Там нап’єшся, спрагла, чистої води.

УСТАНЬ ІЗ КОЛІН, МІЙ ПРИНИЖЕНИЙ БРАТЕ
І страшно і гидко за нас і за себе
За те, що живу у країні сліпих
Ще вчора ви руки скидали до неба
Сьогодні ваш голос принишкло затих.

І боляче й прикро за втрачені душі
За те, що забули до чого ішли,
Чи чуєш, мій брате, так треба, ти мусиш,
Аби у канаві тебе не знайшли.

Аби твої діти не бачили крові,
Аби твоя правда свій шлях віднайшла,
А ти береш участь у ворога змові.
Поглянь, хоч і правда занадто страшна.

Не вір, йому, брате, він кат окаянний,
Згадай, як палала країна в вогні,
І плакав народ мов скотина загнаний,
Ми були не люди для них, а лиш гній.

Згадай покалічені душі дитячі,
Сплюндровані нагло й безбожно святині,
Мій брате принишклий, німий і незрячий
Віддай свою душу своїй Україні.

У ПУСТЕЛІ САМОЗРЕЧЕННЯ
У пустелі самозречення
заблукалий мій нарід,
спраглий віри і охрещення
переходить вічність вбрід.

І нема, де прихилитися,
і нема, за ким іти
від гріхів своїх омитися,
й хрест свого буття нести.

Зачекавшись з неба манни
і забувши про свій шлях,
ситі жертвами обману,
лжепророкам дають стяг.

І нема, нема Мойсея,
він чи спився, чи заснув,
чи повів чужих стезею
у чужу святу весну.

І голодні лжепророк
щоб торкнутись до теля,
в смерть пустельну, крок за кроком,
ніби там Свята земля.

Мій блукаючий народе,
скільки можна бути тихим?
й пити сечу, а не воду
й не до щастя йти, до лиха!

Скільки можна спати й скиглить
і не чути крові позов
з пліч своїх теля час скинуть
увімкнути серце й мозок.

Кров свою пустить по жилам,
ту, що сковують страхи
взяти ручки, шаблі, вила,
у свої важкі шляхи.

Справа в тому, що у тобі
має битись пульс народу,
Пригадай то чий ти син?
Якого роду?

СЕРЦЕ НАРОДУ
Скільки коштує серце народу?
Скільки крові потрібно пролить?
Ниці викидні славного роду,
за що продались, блудні, скажіть?

Доки біль не вщухатиме в серці,
доки віра у правду жива,
голос гучний не стихне й озветься,
й раз у раз він в борні ожива.

Доки біль ще пульсує у венах,
і кипить наша кров молода,
голос чистої віри озветься,
не дозволимо душу cпродать.

Хай на смак і гірка наша воля,
хай найважчі чекають шляхи,
Мабуть вічні бої – наша доля,
Лиш пробачило б небо гріхи.

Не забудьте, що ви – Українці,
не підстилка імперських катів,
Наша чаша терпіння – по вінця,
час іде вже повсталих братів.

Скільки платять сьогодні за зраду?
чи достатньо й недоїдків свиням?
Де шукати народу відраду,
що готовий боротись до згину?

Наша воля солона на смак,
вмита кров’ю героїв й слізьми,
чом же в серці ви маєте брак,
перестиглий врожай озими?

Чом посіяні в теплій землі,
ви плюєте у лоно святе?
Все у служках чужих королів,
м’ясо почту імперським ідеям.

В несміливих поривах до правди ,
у серцях бринить ляскіт борні,
і дозріє герой в полях зради
й розіб’є ланцюги навісні.

І потугою грізною встане
мій терплячий прекрасний народ!
Вірте в правду – і правда настане,
домішавши сльозу в темінь вод.

Нескоримі серця патріотів,
нездоланні їх світлі пориви,
вірні лицарі славного роду,
що народжені стати щасливими.

Категорія: СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ | Переглядів: 654 | Додав: tigres | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Серпень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів