Понеділок, 24.07.2017, 13:46
Вітаю Вас Гість | RSS| PDA

Літературна творча спілка "ЕЛІТЕР"

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
видавництво книг у хмельницькому, як видати власну книгу в Україні, як видати книгу, як видати книжку, скільки коштує видати книгу, видати свою книгу, видати збірку віршів, поліграфічні послуги у Хмельницькому, популяризація книг, видати книгу в Україні, opublikować książkę na Ukrainie, найдешевше видати книгу, найякісніше видати книгу, купити книгу, издательство книг в хмельницком, как издать собственную книгу в Украине, как издать книгу, как издать книгу, сколько стоит издать книгу, издать свою книгу, издать сборник стихов, полиграфические услуги в Хмельницком, популяризация книг, издать книгу в Украине, дешевле издать книгу, качественно издать книгу, купить книгу, издание книг

ПРОЕКТИ І КОНКУРСИ

Головна » 2011 » Серпень » 14 » ТАРАС КУЗИК
22:36
ТАРАС КУЗИК
ТАРАС КУЗИК
м.Київ
МОВА
Яка чудова наша мова солов’їна
І наша ненька прекрасна наче білий цвіт
Тут сонце світить кожному привітно
З небес на землю шле теплий і палкий привіт

Та не всі люди цю красу шанують
Не кожен мовою цією хоче говорить
Своїм багатством нехтують, його плюндрують
То як з такими можна в світі жить

Багато хто пролив за неї кров
Віддали душу Богові, а може чорту
Колись батьки плекали в серцях до неньки ту любов
А ми її ганебно розтоптали

Та схаменіться люди, як так можна жити???!!!
Невже ЇЇ так можна не любити???
Я знаю Україна заслужила того
Щоб ми за неї молилися до Бога!!!!
ХРЕСТ
Несе Ненька Україна
Хрест на своїй шиї
А ми його придавлюєм
Зверху, щоб вдушилась
Придавлюєм і тягнемо
В яму, в домовину
Так вже смерті її хочем
Що нема вже ради
Так вже бідну її мучим
І зрада на зраді
Процвітає все брехня
Процвіта неправда
А надія погиба
Майже бездиханна
Майже, майже,
Та не зовсім
Ще трішечки дише
В конвульсіях здригається
Та усе ще дише
Моментами вдих глибокий
Хоч й не так вже часто
Але що той один подих
Це з всесвіту частка
Малесенька, дрібнесенька,
Майже невидюща,
І можливо щось все ж буде
Якщо не покинем
Ми втілювать ту ідею
Нашої країни
Все ще живе та надія
На кращії часи
Коли встанемо з колін ми
На твердії п’яти
І будемо вже стояти
До кінця, до віку
І не зможуть вже здолати
Нас ніякі вітри...
ЧОРНИЙ ВОРОН
За що бився-воював
наш отаман батько?
За що бився, добре знав,
та чи було варто?

Не діждався Він того,
чого так хотілось,
за що не один козак
віддав душу й тіло.

Воювали за вкраїну,
за саму ідею,
воювали та й не знали,
що буде із нею?!

З рідною їх матінкою
святою землею,
що не одного накрила
чорною простинею.

Щоб спочив він, той козак
від бою, від світу
у якому панував
ворог краснопикий.

Із звіздою на чолі
червоного цвіту,
що не тільки з нас знущався,
а ще й над пів світом.

Але все ж були такі
козаки-молодці,
і були в них отамани,
отамани-хлопці.

Молоді усі були,
літ по двадцять з гаком,
які терпіть не схотіли
того комуняку.

Жили вони у лісах,
звідти й воювали,
а найкращого із них
Чорний Ворон звали.

Він безстрашний був в бою,
завжди наривався
на гранату або кулю,
та все ухилявся.

Шаблею Він володів
наче так й вродився
з прив’язаною на боці,
й разу не змилився.

Добрим був Він козаком,
отаман від Бога,
хоч й не простою була
життєва дорога.

Та не зрікся Він її,
своєї країни,
хоч й покинув Він батьків,
й свої рідні стіни.

В бій Він завжди першим йшов,
нічо не боявся,
й не на одну вражу кулю
так Він напоровся.

Та не згинув Він, ні-ні,
завжди зоставався,
і до своїх козаків
завжди повертався.

От такий був отаман,
Чорний Ворон звався,
І до кінця своїх днів
Він так і не здався...

Категорія: СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ | Переглядів: 604 | Додав: tigres | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Серпень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів